Лошадь пугливо прядала ушами, когда рядом хрустнула ветка

Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Леся Українка)

Кінь його баский вже гривою пряде (Микола Бажан, Вибр., 1940, 41); Погляньте, муха вже гріється на сонечку, ще млява, неповоротка, але вже пряде лапками, гладить ними себе по черевцю (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 6); Он глянь — перекинувсь [жук], ногами пряде. Але якось виплив і став на тверде (Павло Тичина, III, 1947, 78); Злякані коні нервово пряли вухами, прислухаючись до вовчих голосів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 9).