Пищить снігур — скоро зима буде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 98); На вільху примостився червоногрудий.. снігур (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 114); Ім'я своє снігур дістав від слова сніг. Адже ці пташки, за народним повір'ям, перші вісники зими (Наука і життя, 12, 1973, 56); — Нащо вам так квилить, мій боже милий? — Снігир Зозулю перебив (Євген Гребінка, I, 1957, 46); — Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш? ..Що заманулося, чого ти не попросиш, ..Всього ти в кліточці по саме нельзя [годі] маєш, Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш, — Так в клітці підлітка корив снігир старий (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 79)