Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру (Пантелеймон Куліш); Снігу, ой снігу якого!.. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий (Олександр Олесь); Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (Олесь Гончар, Тронка, 1963)

Розігнались [дами] на рулетку, але туди їх — не пустили!.. (дами були в хустках та ще й з «козиного пуху») (Леся Українка); Марія Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962); — Постій, постій, — повільно звівся за столом Гнат.. — Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. — Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Григорій Тютюнник, Вир, 1964)